Чешме і Хіос – “турецька Туреччина” і грецькі острови

  • 16.10.2019 10:15
  • Блогер
вітряки греція

Олег Щербань, співробітник медичного журналу, перекладач, 50 років. В молодості подорожував автостопом Україною та СНД, побував в Узбекистані. Мандрувати до Європи почав зовсім недавно, коли відкрили безвіз. За цей час побував у Польщі, Чехії, Німеччині, Австрії, Угорщині, Іспанії, Греції. Їздив і до Туреччини. В майбутньому планує відвідувати концерти та музичні фестивалі у Європі, а також польоти в аеродинамічних трубах з колегами-скайдайверами.

Бажаєш отримувати повідомлення з новими акційними пропозиціями?

Створи аккаунт і виріш як часто будемо висилати тобі повідомлення. Не висилаємо спаму.

Насамперед, хочу подякувати команді сайту “У відпустку” за те, що підказали варіант із Чешме. Давно хотілось поїхати саме в “турецьку Туреччину” і якраз вийшло все, як гадалось. Чешме вважається курортним містечком “для своїх”, там майже вся інформація лише турецькою, англійської багато хто не розуміє (у нас в Україні, правда, теж))… тим цікавіше! За весь час почули мабуть з десяток разів англійську мову, кілька разів російську, правда, й китайці чи японці жили з нами у готелі, вони всюдисущі!)) У готелі персонал на ресепшені англійську розумів, проте відповіді все ж писали на смартфоні турецькою, потім перекладали англійською. Як виявилось, так було скрізь, в усіх закладах і офісах.

Готель ми, правда, замовили не той, що пропонували “У відпустку”, а дещо дорожчий, зате ближче до моря і зі сніданками! Останнім часом стараємось проживати у готелях з харчуванням, так виходить економніше: після сніданку не хочеться їсти до самого вечора, коли можна якраз спробувати щось місцеве-колоритне.

вулиці чемше

Знічев’я погортав канали в телевізорі, майже всі турецькою мовою і дуже багато політичних новин, всіляких ток-шоу: прямо, як у нас)) Але я не за те. Натрапив на канал для курдів, мабуть, курдською мовою (я й турецькою нічого не розумію, але на слух мови відрізняються). Так ото там такий веселий хлопець з рюкзаком розказує про Київ! Ходить Києвом, розмахує руками, щось дуже завзято говорить! Цікавий погляд їхній на пам’ятки Києва: багато уваги приділяють решткам комуністичної епохи, звертають увагу, наприклад, на пам’ятник під аркою Дружби народів. Проте я ж нічого не розумію курдською, може там цикл передач і розповідають саме про ті часи… Слухав також музичний канал з турецькими хітами, приємно вражений! Якось ми в Україні зовсім не знаємо їхню, наприклад, рок-музику… Для нас турецька сучасна культура якась герметична, але ж її підтримують більше 80 мільйонів людей! Країни-сусіда (через море, але сусіда), доброзичливого до нас і досить спокійного.

Ще цікавий довготривалий культ Ататюрка, дещо наївний і безпосередній. Зображення Кемаля можна побачити не тільки на плакатах чи прапорах, а й на магнітах, відкривачках, наліпках на машинах і просто на стінах.
Чешме

Пляжі

Наступного дня подорожували околицями Чешме: Пірланта, Чіфтлік, Алтинкум. Все дуже красиво, але вітер неймовірний! Зате кайтсерферів на Пірланті багато, для них це одне задоволення.
Пірланта
Кажуть, що там просто Мекка для кайт- і віндсерфінгу, проте сезон вже закінчився і пляжі майже порожні, всі зручності й кафе зачинено. Глибина невелика, якраз для катання. У Чіфтліку мені сподобалася тутешня традиція розфарбовувати стільці на вулиці й ставити їх на самому березі. Потім те ж саме побачив у Чешме біля марини.
пірланта
Цікаво, що пишномовні назви – Пірланта (пляж з перловим піском), Алтинкум – з золотим, це тільки слова, у Києві на Гідропарку пісок золотішим буде! Але пляж ИлИча (Iliça), який вважається найкращим у Чешме, не підвів! І справді: всі умови, хіба що йти довго до глибини… Пляжні продавці ходять, пропонують бублики з кунжутом (сіміт), і ще викрикують щось схоже на “бичачий пузир!”)) В інтернеті російською мовою бачив транскрипцію назви й “Іліца”, і навіть “Іліка”… Всі читають оте С з хвостиком унизу, як хочуть… Цікаво, що на пляжі зовсім немає традиційних для наших туристів розваг, таких як катання на “банані”, польоти на парашуті за катером, та й на скутерах всього раз проїхались… Видно, справжнім туркам ті розваги ні до чого. За пляжем Илича починається парк з сандаловими деревами, далі ми сподівалися знайти термальні джерела, про які дізналися з інтернету. Проте так нічого й не знайшли, можливо, вони ще далі.
пляж Чешме
Дайвінг пропонують лише на набережній, там стоять якісь маленькі кораблі з рекламою. Дійсно, в такій надчистій воді це було б чудово… от тільки таких рибок і коралів, як в Єгипті, тут немає.
Чешме
В центрі Чешме, в кінці набережної є міський пляж Текке. Він зовсім малий, і досить брудний – недопалки місцеві жителі й туристи кидають в пісок так само, як і в нас, але вода так само чиста. До вайфаю місцевого кафе “Пляж Текке” можна безкоштовно підключитись. На пляжі зовсім нема роздягалок, але це нікого особливо не хвилює. Щоранку повз пляж пропливають пороми на Хіос, і щовечора повертаються, спочатку з потужним гуркотом прибуває великий Туріол, який везе автотраспорт, потім менші Ертюрк і Санрайз.
пляж Текке

Транспорт

Турецькі маршрутки пунктуальні і досить конфортабельні, ними зручно (і найдешевше!) пересуватися, але туристам треба слідкувати за допомогою навігатора і в потрібному місці кричати “Дур”, тобто “Стоп”) Проїзд виходить досить дорого, як на наші звичні ціни – від 4,5 лір (тобто близько 20 грн). Але просте таксі взагалі коштує, як десь у Німеччині, – за близько 10 кілометрів аж 40 лір! І тоді справді починаєш розуміти, що це досить дороге курортне містечко.
чіфтлік
Вартість квитка з аеропорту в Ізмірі на автобус компанії “Хаваш” (Havaş) 30 лір, відстань до Чешме приблизно 85 км, дорога чудова. Зупинка відразу на виході з аеропорту справа. Їхати десь годину і 20 хв., тому що дорогою він заїжджає в сусіднє містечко Алачати на автостанцію.

Харчування

Сніданок у готелі був різноманітним: три чи чотири види оливок – чорні та зелені, з кісточкою і без, різні сири (бринза, твердий, творожний), варення з полуниці, малини, апельсинів, вишні, і мед, сіміти, свіжі місцеві апельсини з зеленою шкіркою і кавун. Здивувало, що кава була тільки розчинна, зате був міцний чорний чай у традиційних склянках.

На вулицях Чешме можна спробувати усі традиційні турецькі наїдки: кумру (такі собі турецькі гамбургери), кьофте (типу котлеток, але рослинного походження), молочний суп тархана, кокореч (який нам видався геть екзотичним, бо зроблений з нутрощів), балик-екмек (смажена риба), піде (турецька піца) та всюдисущі мідії. Цікаво було спробувати локму, на яку спочатку думали, що то абрикоси в сиропі, а виявилось, що то кульки з тіста, политі сиропом. Ціни на вуличну їжу досить помірні, а порції великі. Алкоголь пропонується мало де, ціни на нього високі.
турецьке місто Чемше
В супермаркетах типу Мігрос чи Карефур можна купити грецькі йогурти у величезних обсягах – є відерця з ручкою, як для фарби, 3 кг! Ми такого не ризикнули купити, але баночки на 750 г купували регулярно, йогурти різного типу і з різними смаками. Там продається і місцеве вино (традиційне, нічого особливого), і горілка (зветься “раки”), і пиво. Здивувала вартість пива – 12 лір за пляшку 0,33 л, і це місцевий Ефес! Якби у нас так коштувала, наприклад, Оболонь (60 грн), хто б її купував!

Тварини

Чешме – це просто рай для котів. Взагалі в Туреччині їх дуже люблять, навіть зняли документальний фільм про котів Стамбула, який завоював якісь там призи) Хоча це мабуть так в усіх приморських містах – в Одесі восени я колись нарахував близько 60 котів біля пляжу Відрада, де їх підгодовують. В Чешме коти лежать повсюди, на тротуарах і на товарах, (звісно, не продуктових). Ну, коти, це ще так, а от собаки! Та ще й такі величезні! Їх стільки ж, як і котів, проте завдяки розмірам собаки значно помітніші) Всі їх старанно обходять на тротуарі, ніхто не проганяє. Собаки абсолютно неагресивні.
туреччина кіт

Визначні місця

В Чешме їх не дуже багато. Фортеця з музеєм Чешмеської битви та археологічним музеєм. Вхід до фортеці з правом відвідування музеїв 14 лір. Можна піднятися на найвищу стіну, зробити звідти чудові фото з морськими краєвидами. На те, щоб усе оглянути, потрібно десь години 2. Біля входу до фортеці стоїть пам’ятник Хасан-паші Алжирському, який командував турецьким флотом (і потерпів поразку в Чешмеській битві, а потім через рік поквитався з Росією). Він зображений зі своїм ручним левом на повідку.

Ще на центральній вулиці Чешме розміщений колишній православний храм Айос-Хараламбос, в якому зараз відбуваються виставки сучасного мистецтва. Туди можна зайти й подивитися безкоштовно. У відкритому театрі Чешме відбуваються різні фестивалі, проте восени вже все переважно затихає.
Чешме

Як потрапити на грецькі острови з Туреччини?

Отже, відпочиваєте ви в Туреччині, вам набридли постійні походи на пляж, захотілося чогось нового і щоб не екскурсія з екскурсоводом, а самостійно кудись поїхати? Маєте чудову нагоду відвідати дивовижні грецькі острови, яких є кілька десятків. Більшість з них сполучається один з одним і з містами на материку поромними лініями. До Хіоса з Чешме ходять відносно малі пороми на кількасот пасажирів, а між островами і Афінами плавають справжні велетні типу Hellenic seaways.
Хіос пором
Тут все просто: квитки можна купити онлайн, правда, не всі сайти працюють нормально, і не тільки тому, що англійська версія у них часто не повністю англійська, а наполовину теж турецька. Може бути, що онлайн-магазин просто не працює, як у мене було з Erturk. Перед тим зайшов до них у офіс, розпитався, набрав буклетів, а вдома раз – не можна вибрати дати! Тож довелося пошукати і обрати конкурента – компанію Tyriol, в якої єдиної сайт працював нормально. Там є ще Sunrise, але в них з сайтом та сама історія.
Після сплати на мейл приходить лист з кодом, можна також скачати e-ticket, але можна й не скачувати – під час бронювання ви вводите паспортні дані, і потім, при отриманні посадкових талонів вони ті дані беруть з бази і друкують. Це важливо ще й в таких місцях, як наше Чешме, де англійську знають далеко не всі, бо це власний курорт для турків. Мені у офісі перевізника писали турецькою і через гугл-перекладач показували англійський переклад)

І тут є ще одна дуже важлива перевага нашого українського паспорта: безвіз з ЄС! Ви, як нормальна людина, захотіли поїхати на Хіос завтра. Купуєте квиток онлайн або на місці і їдете! А якщо ви громадян, наприклад, РФ, доведеться надати 2 фотокартки, анкету, довідку про доходи тощо. За все це заплатити і ще й чекати кілька днів.

В порт потрібно приїхати заздалегідь, тому що передбачається перетин кордону ЄС, а отже, паспортний контроль. Все, як в аеропорту, з перевіркою речей, штампом у паспорті і дюті-фрі) сама поїздка триває хвилин 40, і ви вже в Греції!

Зворотна процедура така сама, проте хитрі греки придумали ще один збір – за сек’юріті в порту! Хтозна, що воно таке, але коштує 1 євро або 10 лір!). Проте ображатися не варто: квиток з Хіоса до Чешме коштує в 4 рази дешевше!
море в туреччині
Квитки на пором продаються без місця, наш був заповнений наполовину, а назад – десь на третину.

Подорож на Хіос: історія і сучасність.

І от ми прибули в порт Сакиз міста Хіоса.
Сакиз

І тут відразу Історія – якщо піти з порту направо, відразу потрапляєш в неї, тобто, в Хіоську фортецю. Її територія величезна, мабуть, більша території саксонського Кьонігштайна, а більшої фортеці я в житті не бачив. Відмінність у тому, що ця фортеця повністю заселена міськими жителями. Одно- і двоповерхові будиночки, співають півні… На території фортеці є палац Юстиніана, турецькі бані і якась церква. Можна вилізти на фортечний мур, подивитися вдалину на північ і побачити ще одну візитівку Хіоса – вітряки на узбережжі.
турецькі бані
Теж досить старі, частина їх зруйнувана. Йти туди хвилин 15, дорога дуже вузька і без тротуара.

Далі від тих млинів можна піти берегом, мимо пляжів до селища Вронтадос, де, кажуть, народився Гомер. Там є навіть скеля його імені! Але йти туди досить далеко, тож ми повернулися до центру міста, в парк.

У парку як завжди, пальми, статуї, літній кінотеатр, і… багато сирійських біженців! Я ще раніше читав, що табори для біженців переповнені, греки не знають, що з ними робити і Німеччина, здається, знову допоможе… Вони сильно відрізняються від місцевих жителів, сплять на лавочках у парку, стоять у черзі за безкоштовною їжею. Місцеві жителі їм явно співчувають.

Поряд з парком кафе Coffe Island, дізнався про нього з Гугла, що там хороша кава і власна випічка. Так воно й було, цікаво було прочитати назви печива “Епілог”) у греків знайомі всім з науки і літератури слова мають своє первинне значення.

Неподалік, у самому центрі знаходиться музей візантійської історії. Він невеликий, але цікавий, знаходиться в колишньому приміщенні мечеті. Дуже люб’язний дядечко на вході розпитався, звідки ми, надавав буклетів про інші місця Хіоса: село Піргі, де знаходиться музей мастики і незвичайні орнаменти на будинках, місто Нора, розташувалося на мальовничому пагорбі і відрізняється унікальними кубічними білосніжними будинками тощо. Ще в музеї є середньовічні барельєфи зі святим Юрієм і драконом, ікони, фрески, амфори тощо.

Далі була сувенірна лавка, де, нарешті, вдалося отримати інформацію про ще один символ Хіоса: мастичне дерево. Мені, як і більшості людей, при слові “мастика” вважаються якісь паркетні підлоги, які нею слід натирати) Так от, це майже так і є: з цього дерева її видобувають так: надрізають стовбур і збирають смолу, що виступає, як ото ми в дитинстві любили збирати “клей” з вишень і абрикосів. А саме дерево – це вид фісташки. Ну і ту смолу додають буквально до всього, починаючи від косметики й горілки, і закінчуючи цукерками й жувачками. Така от хіоська візитівка.

Дорогою на міський пляж по набережній побачили голубів, що обідали в ресторані) тут, як і в Чешме, тварин і птахів всіх люблять і поважають їхні права)) теж бігають і лежать посеред тротуарів коти і величезні собаки.
хіос
На пляжі я мало не вліз у халепу. Там каміння, красиві живописні водорості, я давай плавати, і тут побачив дивні смоляно-чорні колючі кульки.. Це ж морські їжаки! І їх там неміряно. Довго шукав, де вийти, заплив на другий кінець пляжу і там виліз по трапу. Страшно подумати, якби наступив на їжака! І чи покривається такий випадок страховкою, хтозна.. і може, в мене алергія на їхню отруту. Жаль, не взяв на Хіос камеру в підводному боксі, а то б зняв їх.

Висновки

Якщо Ви хочете побачити респектабельну “турецьку” Туреччину, їдьте до Чешме. Переліт з Києва до Ізміра триває трохи більше 2 годин. Спокійний розмірений відпочинок, милі вузенькі вулички з ошатними двоповерховими будинками, позитивно налаштовані люди, надзвичайно чисте Егейське море, можливість відвідати грецький острів Хіос… По Чешме краще ходити пішки, милуватися пальмами і квітами, розглядати будиночки. Можливо, слід поїхати в сезон і навчитись кататись на кайті, або пірнати з аквалангом. В будь-якому разі від поїздки залишаться найкращі враження.

Профіль автора на Facebook

Бажаєш отримувати повідомлення з новими акційними пропозиціями?

Створи аккаунт і виріш як часто будемо висилати тобі повідомлення. Не висилаємо спаму.

Iдеї подорожей