Директор аеропорту «Ужгород» Руслан Лііс: «Потрібно працювати, щоб туристичні можливості Закарпаття стали відомими за його межами»

– Які подальші перспективи розвитку аеропорту «Ужгород» після нещодавнього відновлення прямих рейсів Ужгород-Київ?

– Для того, щоб летовище активно приймало літаки і надалі, необхідно, щоб Україна підписала зі Словаччиною угоду про використання авіаційного простору цієї сусідньої країни для здійснення посадки та зльоту в аеропорту Ужгорода. Після цього ми зможемо опублікувати правила щодо інструментального, тобто за приборами повітряного судна, заходу на посадку до нас. «Украерорух» нам погодив цей документ, але поки у нас немає цієї угоди зі Словаччиною, ми не можемо опублікувати правила.

Зараз посадка в нашому аеропорту здійснюється за візуальними методами, тобто пілоти самостійно саджають літаки. Але і ми, і авіакомпанії хотіли б, щоб був і інструментальний метод посадки.

Поки зараз, влітку, спостерігається гарна погода, то можна сідати за допомогою візуального методу. Але за два місяці осінь, прийдуть тумани, то може так статися, що через них не можна буде виконувати рейси, саджаючи повітряні судна візуальним методом.

Ще 31 травня наші чиновники декларували, що будуть підписані всі необхідні угоди. Але поки що нічного так і не підписано. Державіслужба підготувала та передала до Словаччини відповідні проекти угод. Але Словаччина вже приблизно два місяці затягує це питання.

– Чому так відбувається?

– Це питання не до мене, а до Міністерств інфраструктури та закордонних справ.

– Чому так принципово мати угоду зі Словаччиною?

– У нас для посадки є тільки один курс – зі сторони Словаччини. Повітряне судно з Києва залітає на територію Словаччини, розгортається там та йде на посадку. Точно так само злітає – злітає, йде на територію Словаччини, там розгортається та летить по території України.

Раніше використання авіапростору Словаччини регулювалося відповідною угодою Україні з цією країною. Але термін її дії вже давно минув, а нова так і не підписана. Поки що питання використання авіапростору Словаччині регулюється шляхом повідомлень – кожен раз ми повідомляємо словацьку сторону про те, що ми будемо перетинати авіапростір Словаччини.

Але для того, щоб з осені не призупинилися рейси, потрібно підписати угоду та опублікувати правила інструментального заходу. Щоправда, після їх публікації повинно пройти, якщо я не помиляюся, 58 днів, тобто практично два місяці, щоб вони вступили в силу. Тобто навіть одразу після їх публікації ми не зможемо використовувати інструментальний метод ще практично два місяці. Таким чином, час грає проти нас.

Поки працює старий Кабмін, то хай виконує свої обіцянки. Це робота Міністерств інфраструктури та закордонних справ, це рівень міжурядових взаємовідносин, а не керівництва аеропорту.

Я просто дивуюся, чому ніхто нічого не робить в питаннях підписання угоди, ніхто не повідомляє словаків, не турбує їх. Покинули аеропорт, і все.

– Напрямок Ужгород-Київ визнано суспільно важливим. Що це дає аеропорту і авіакомпаніям?

– Згідно з Повітряним кодексом, Державіаслужба може визнавати деякі рейси з малою інтенсивністю перевезень суспільно важливими. Це дає можливість підтримувати авіакомпанії, що їх виконують, матеріально. В Україні є тільки одна держана авіакомпанія «Україна». Всі інші приватні. Ніхто з них не хоче літати в збиток. Практично всі внутрішні рейси збиткові. Авіакомпанії або виходять в нуль, або в невеликий плюс.

Що стосується напрямку Ужгород-Київ, то протягом року є періоди, коли його завантаженість велика, а коли мала. Тому я впевнений, що за результатами року перевізник не зазнає збитків, а нам не потрібно буде сплачувати компенсації, оскільки авіакомпанії вдасться вийти в плюс.

Це партнерські взаємовідносини аеропорту та «Мотор Січ». Коли є прибутки, то вони нам будуть платить частину з прибутків, а коли будуть збитки, то ми нічного не отримаємо.

– Якщо прийдеться платити компенсації, то звідки будуть кошти – з обласного бюджету, бюджету аеропорту?

– Поки що я нічого не можу сказати. Але, коли авіакомпанія «Мотор Січ» літала за напрямком Ужгород-Київ, то вона не була у збитках. Були місяці в мінус. Можна було отримувати збитки місяці-два. Потім йшли прибуткові місяці.

Поки що ми не підтримували авіакомпанію «Мотор Січ» компенсаціями, оскільки ми будемо розглядати перші результати тільки 3 липня (інтерв’ю відбулося наприкінці червня, – ред.). Саме тоді можна буде підводити підсумки першого місяця після того, як відновилися прямі польоти до Києва. Будемо рахувати витрати і прибутки. А там далі будемо вирішувати.

Ми зараз вивчаємо всі питання з можливими компенсаціями, щоб вони були юридично вірними. Але цей рейс був визнаний суспільно важливим не тільки для Закарпаття, а й для міста Ужгород. Місто розуміє, що потрібен аеропорт, що його наявність дасть поштовх для розвитку бізнесу та туризму. Тому Ужгород також згоден, що йому потрібен такий рейс. Я не можу зараз відповісти на питання як будуть сплачуватися можливі компенсації. Це вперше робиться в Україні. Але є закон, який дозволяє це робити. Та немає документу, щоб там було чітко прописано все від А до Я як має відбуватися підтримка суспільно важливих напрямків. Тому ми зараз консультуємося з юристами, з Державіаслужбою, як це робити правильно.

– Чому напрямок Київ-Ужгород прийнято вважати збитковим та малопопулярним? На Закарпатті ж багато туристичних цікавинок…

– Тут проживає не так багато людей, щоб рейс був популярним. Все населення Закарпаття складає приблизно один мільйон двісті тисяч чоловік. Крім того, не з усіх районів області зручно добиратися до аеропорту. Нашими рейсами користуються, як правило, жителі Мукачево, Ужгорода, Хуста.

Але так, в області є санаторії і інші туристичні можливості. Потрібно працювати, щоб туристичні можливості Закарпаття стали відомими за його межами. Треба поширювати, рекламувати цей рейс. Тобто необхідно працювати з туристичними агенціями, які продають тури в ті чи інші санаторії та будинки відпочинку. Але я директор аеропорту, це не моя робота займатися промоушеном, наприклад, того чи іншого міста Закарпаття.

– З якими авіакомпаніями ведете перемовини з приводу відкриття рейсів до Ужгорода?

– Я їх веду, але не буду казати з ким. Не тільки я веду перемовини, але і керівництво обласної ради.

– В той же час перевізники кажуть, що вони не можуть здійснювати до аеропорту Ужгороду рейси через технічні можливості летовища, які не дозволяють виконувати польоти сучасним літакам. Чи це так?

– Дивлячись які повітряні судна. Ті ж Boeing’и є різного класу. Є типи Boeing’ів, які ми можемо приймати. Але це все комерційні таємниці між власниками аеропорту та авіакомпаній. І поки немає домовленостей, ні про які, як то кажуть, відриті карти мова не йде. Коли вже будуть стовідсоткові домовленості, підписані угоди, тоді можна говорити. Тому що це бізнес, а бізнес любить тишу.

– Чи планує аеропорт здійснювати інвестиції в модернізацію?

– Аеропорт – це дуже великі фінансові вливання. Тому обласна державна адміністрація та обласна рада не зможуть потягнути такі інвестиції. Але в Україні є Фонд регіонального розвитку. Треба подавати документи сюди, і вже разом з фондом робити інвестиції.

– Раніше представники місцевої влади розказували, що розглядаються можливості, наприклад, здачі аеропорту в оренду іноземним компаніям, щоб вони взяли в користування аеропорт Ужгорода. Чи ведуться з цього приводу перемовини?

– Це питання не до мене, а до тих, хто про це казав.

Фото Руслана Лііса