Костянтин Симоненко, українець, який відвідав всі країни світу: «Найкраще з країн Океанії пляжний відпочинок організований на Фіджі»

Насправді, до подорожі до Океанії, а саме так називається цей регіон, можна підготуватися без величезних зусиль. Є сумніви? Тоді прочитайте ексклюзивне інтерв’ю порталу «У відпустку» Костянтина Симоненка – українця, що першим побував у всіх країнах світу. В ньому він розповів як краще долетіти до тихоокеанських островів, на які з них варто завітати, чи є там проблеми з безпекою та орендою житла, а також які сувеніри краще привезти додому.

– Для початку розкажіть, будь ласка, що таке Океанія?

– Океанія – це збірна назва великої кількості островів і атолів в центральній і західній частині Тихого океану. Її межі досить умовні. Зазвичай до Океанії включають все, що знаходиться на схід від Нової Гвінеї і на захід від острова Пасхи. По суті, це величезний простір Тихого океану. Тому його заведено географічно розбивати ще на кілька реґіонів: Мікронезію, Меланезію і Полінезію. Як правило, до Океанії не включають Австралію і Нову Зеландію. Тому в цьому інтерв’ю я їх згадувати не буду.

В Океанії розташовані безліч незалежних мікродержав і залежних територій. Незалежні держави – це Вануату, Папуа Нова Гвінея, Соломонові острови, Фіджі, Кірібаті, Маршаллові острови, Федеративні штати Мікронезії, Науру, Палау, Самоа, Тонга, Тувалу. Список залежних територій ще більш значний. Тут представлені інтереси Великої Британії, Франції, Австралії, Нової Зеландії та, звичайно ж, США.

– Наскільки складно дістатися до Океанії з України? З якою географічної точки найкраще починати подорож цим регіоном?

– Дивлячись в яку частину Океанії ви хочете потрапити. Якщо до Полінезії і Мікронезії, то найкращим авіа-хабом, безумовно, є Фіджі. У місті Наді знаходиться базовий аеропорт для найбільшої авіакомпанії регіону Fiji Airways. Звідти можна полетіти до більшості островів – Тонга, Самоа, Науру, Вануату, Соломонові острови, Нової Каледонії, Кірібаті тощо. До Тувалу можна дістатися зі столиці Фіджі Суви.

Є ще авіакомпанія Nauru Airlines, яка виконує кругові рейси по декількох островах. Єдиний літак перевізника вилітає з австралійського Брісбена, потім сідає в Науру, далі – в Кірібаті, на Маршаллових островах тощо, поки за два дні не замикає коло знову в Брісбені. Така собі маршрутка серед океанських атолів.

Якщо вас цікавить Мікронезія, то її локальний хаб – це американський Гуам. З України до Гуаму найлегше потрапити через Сеул або Манілу. З Гуаму можна полетіти до Палау, Федеративних штатів Мікронезії, Сайпану.

Власне, є безліч шляхів, щоб потрапити до Океанії з України. Багато хто літає на Фіджі через Сінгапур, багато хто через Китай. Хоча особисто мені зручніше літати через Дубай до Брісбена. Звідти можна потрапити прямим рейсом як на Фіджі, так і на деякі найближчі острови. Зазвичай беру єдиний квиток Стамбул – Дубай – Брісбен авіакомпанією Emirates, бо так виходить дешевший тариф.

– Які острови ви б порекомендували відвідати під час подорожі по Океанії?

– Особисто мені сподобався Вануату. Там можна подивитися один з небагатьох доступних для туристів діючих вулканів. Доведеться летіти з основного острова на острівець Тана на крихітному місцевому літаку на п’ять місць, але воно того варте.

Вулкан справді активний, димить і викидає лаву. Коли стоїш на гребні кратера і дивишся вниз на язики магми, що вириваються звідти, то здається, що вулкан – це жива істота. З кожним викидом ґрунт під ногами здригається, лунають приголомшуючі звуки – то рокіт, то свист, то гарчання. У такі моменти дуже чітко відчуваєш себе мурахою перед грізною міццю природи.

Крім того, на Вануату можна подивитися унікальну традицію – місцеві підіймаються на верхівки високих пальм, обв’язують ноги товстими ліанами і кидаються ластівкою вниз, гальмуючи перед самою землею. Така собі первісна океанська тарзанка.

Якщо вас цікавить краса природи, вам варто зазирнути на Палау. Тут є спеціальна заповідна територія, на якій розташовується цілий архіпелаг з 250 островів вапнякового або коралового походження. Солона вода і мікроорганізми тисячоліттями роз’їдали м’які вапнякові підніжжя острівців.

В результаті вони надали їм дуже незвичайних форм – тонкі ніжки и широкі платформи над водою. Це дуже нагадує гриб або парасольку. Так і стоїть розсип острівців-грибочків з неймовірною зеленою верхівкою, а навколо синій-синій океан. Виглядає неймовірно!

Все ці острівці безлюдні. По-перше, тому, що дуже маленькі, по-друге, тому, що непрохідні через рослинність. Особливий кайф на швидкісному катері мчати серед острівців. Величезна швидкість, скелі і острівці миготять мимо, кожні кілька секунд відкриваючи все нові і нові захоплюючі види. Форштевень катера розсікає синю гладь океану. Враження незабутні. Ну і звичайно ж тут один з найкращих дайвінгів у світі.

А якщо вас цікавить військова історія, то, безумовно, треба побувати на Кірібаті і Сайпані, де залишилося дуже багато артефактів з часів Другої світової війни.

Особливо цим славиться Сайпан, де сталася одна з найкривавіших битв між США і Японією. Мене дуже вразили танки Sherman, які було підбито під час висадки на острів. Вони вже 74 роки стоять там. Дуже видовищно на них дивитися під час прибою океану.

Особисто мені, як мандрівникові, було цікаво подивитися, як можуть існувати абсолютно ізольовані мікродержави типу Тувалу. Все населення країни складає 10 тисяч осіб, з яких 8 тисяч живуть на крихітному атолі шириною від 10 до 400 метрів. Його можна обійти пішки за кілька годин.

Зазвичай знайти інформація про найцікавіші острови і країни можливо в інтернеті, але раджу зайти на мій сайт www.konstantin.travel, де я детально описав свої подорожі навколо світу, в тому числі по Океанії.

– Наскільки дорогі квитки на авіаперельоти між островами? Чи варто брати з собою багаж, тим самим переплачуючи за квитки?

– Ціни залежать від відстаней і напрямків. На більшість рейсів між атолами вони досить високі. Що точно можу сказати, ціни фіксовані і абсолютно не залежать від того, чи будеш ти їх купувати за півроку або за день до відльоту.

Крім того, нехай не вводить в оману фраза «між островами». Відстані тут великі. Наприклад, переліт з Фіджі на Кірібаті – це більше 3 годин льоту. Коштувати такий переліт буде близько $300 в один бік. Така ж приблизно ціна квитка на рейс з Фіджі до Науру.

Щодо багажу, то це справа звички мандрівників. Я колекціоную тарілки з різних країн. Тому збираю їх у великих кількостях в кожній країни. Як наслідок, я літаю завжди з валізою.

У будь-якому випадку лоукост-авіакомпаній в Океанії немає. Тому заощадити на відсутності багажу не вийде.

– Так, доволі дорого. Можливо, є якісь інші, способи подорожувати між островами, крім авіаперельотів?

– Як я вже говорив, відстані між країнами в Океанії великі. Тому поромне сполучення існує лише в рамках острівних груп. І то, якщо їхні острови розташовані досить близько. Ціна на квитки на пороми коливається в межах $30-50 в один бік в залежності від віддаленості.

Також між островами ходять вантажопасажирські судна. На них можна дістатися до інших країн в межах Океанії. Але їхні маршрути зовсім не регулярні. Розкладу руху таких суден практично не існує. Їхнього відправлення можна чекати тижнями. Тому найоптимальніший спосіб подорожі по Океанії це, все же таки, звичайний літак.

– Добре, але перед купівлею квитків треба дізнатися, в який період року найкраще летіти до Океанії? Можливо, там є сезони дощів, ураганів?

– Перш за все, треба пам’ятати, що це інша півкуля. Тому, коли в Україні зима, в Океанії літо і навпаки. Але все це умовно. Бо навіть в «холодні» місяці зими – червень-серпень – температура повітря не падає нижче 20 градусів за шкалою Цельсія.

А ось щодо сезону дощів, ураганів і мусонів, то все залежить від конкретного острова. Відстані між ними колосальні. Крім того, всюди різні течії, вітри тощо. Наприклад, на Фіджі січень – лютий це період, коли йдуть тропічні циклони, що приносять ураганні вітри, шторми і рясні опади. А на Палау, навпаки, з лютого до березня найбільш сухий сезон.

– Чи можете порадити, де найкращий пляжний відпочинок в Океанії?

– Чесно кажучи, я не великий любитель пляжного відпочинку. Я краще витрачу час на дослідження країни, ніж на лежання на тапчані. Але, виходячи з того, що я бачив, то найкраще пляжний відпочинок організований на Фіджі. Там велика кількість курортних готелів на будь-який смак і гаманець.

– Чи можна десь замовити цікаві екскурсії?

– Екскурсії я практично не замовляв. На великих туристично орієнтованих островах без проблем взяти машину в оренду, як я робив на Фіджі. Маленькі острівні держави типу Тувалу можна обійти пішки або взяти в оренду мопед. На Маршаллових і Соломонових островах я просто домовлявся з місцевими таксистами. Єдиний раз, коли я вдався до організованої екскурсії, це на Кірібаті. І швидше задля того, щоб без проблем отримати візу.

– Щоб ви порадили скуштувати з місцевої кухні в Океанії?

– Як такої там немає своєї кухні. Свіжий або консервований тунець і рис. Ось власне і все. Їжа на островах досить дешева. Можна взагалі за копійки харчуватися консервами, які складають основний раціон остров’ян. Особливо це стосується таких країн як Тувалу, Кірібаті, Науру. Чому так? Немає для цього відповідних ресурсів. Та й місцеві жителі живуть бідно.

Крім того, на деяких островах превалює кухня країн, звідки переїхало багато людей. Наприклад, на Фіджі – це індійська кухня, оскільки там живе багато індійців, в Каледонії – французька.

З місцевої кухні я можу згадати лише напій «кава». Він виготовляється з коріння рослини під назвою п’янкий перець.

– З точки зору безпеки наскільки комфортною буде подорож по Океанії?

– Небезпечно тільки на Соломонових островах і в Папуа Новій Гвінеї. На інших островах проблем не буде. Всі жителі острівців один одного знають. Якщо туриста хтось образить, його відразу знайдуть. Єдиний нюанс – остров’яни люблять вечорами випити зайвого. Часом бувають надто агресивними. Але навіть в такій ситуації особливої загрози вони не становлять. Принаймні вона не більша, ніж вночі на Харківському масиві Києва😊

До речі, як не дивно, на Кірібаті основну небезпеку для мандрівників становлять не люди, а бродячі собаки. Їх там сотні. Зазвичай остров’яни беруть своїм дітям цуценят, а коли ті виростають, то просто виставляють собак за двері. Вони вдень сплять, а вночі збиваються в зграї і шукають собі пожиток. Цілком можуть покусати. Тому вночі там вулицями краще не ходити.

– Чи необхідно робити якісь щеплення перед поїздкою до Океанії? Наскільки добре там розвинена медична допомога?

– Наскільки я знаю, жодних спеціальних щеплень робити не треба. Втім, у мене є 10 стандартних щеплень для Африки, тому я не сильно цікавився цим питанням.

На віддалених нетуристичних островах можливість медичної допомоги вкрай обмежена. Там можуть зробити максимум перев’язку чи укол. При серйозних випадках пацієнтів літаком доставляють, дивлячись, що ближче, до Фіджі, Австралії чи Гуаму. До речі, рекомендую перед поїздкою до Океанії відвідати стоматолога. Тут це найрідкісніша професія.

– Які ви можете дати поради щодо пошуку житла в Океанії? Чи є якісь нюанси, про які треба пам’ятати?

– Дивлячись на якому острові. Якщо ви подорожуєте до Фіджі, Нової Каледонії, Самоа або, умовно, Вануату, тобто на доволі туристичні острови, то проблем з вибором місця проживання не буде. Житло можна забронювати, як і в мандрівках до інших частин світу, на популярних ресурсах типу Booking.com, Airbnb тощо.

А ось з нетуристичними островами все складніше. Буває, що на всю країну буде один, максимум два готелі, не кажучи вже про оренду приватного житла. Та й останнє там специфічне.

На Тувалу, наприклад, в принципі немає гарячої води. Вода на атолі виключно дощова, яка зберігається в спеціальних резервуарах. Коли довго немає дощів, буває, що і води в готелі немає. Її просто роздають гостям в дволітрових пляшках.

На Кірібаті я жив в міні-готелі, що прибудований до місцевого супермаркету. Стіни і вся конструкція були з заліза. Тому вдень кімната нагрівалася так, що не рятував навіть кондиціонер. Але в цілому жити там можна. Ви ж не за комфортом прилетіли через всю земну кулю?

До речі, бронювати готелі на нетуристичних островах потрібно винятково безпосередньо, зв’язуючись з їх адміністрацією. Цього правила потрібно дотримуватися навіть, якщо вони є на Booking.com. Часто готелі використовують різні інтернет-ресурси винятково для реклами, не більше того.

Наприклад, на Маршаллових островах моє бронювання через Booking.com взагалі не знайшли, сказавши, що вони за такі замовлення відповідальності не несуть. Тому краще писати готелю безпосередньо і обов’язково за два дні до заселення просити ще раз підтвердити бронь. Така специфіка реґіону.

Що стосується цін на житло, то на нетуристичних островах вони коливаються досить сильно. Але в середньому вам потрібно буде сплатити $80 за добу. Треба розуміти, що відсутність будь-якої конкуренції не сприяє зниженню цін.

– Українці потроху звикають, що їм не потрібні візи до багатьох країн світу. Чи все так просто і для відвідування Океанії?

– Українцям потрібно отримувати візу для того, щоб потрапити до Науру, Соломонових островів, Папуа Нової Гвінеї і Кірібаті.

Візу на Соломонові острови отримати досить просто, бо вона оформлюється повністю онлайн. Надсилаєте запит до міграційного департаменту. Після цього звідти надсилають анкети. Ви їх заповнюєте і надсилаєте у відповідь. За візу доведеться платити заздалегідь банківським переказом в доларах Соломонових островів. В Україні такий переказ погодився зробити тільки Приватбанк.

Візу до Кірібаті краще робити через єдине турагентство цієї країни. Раджу починати подавати документи на візу заздалегідь. Звідти, буває, тижнями не відповідають. Тому найпростіша задача відправити анкети для заповнення у цього турагентства може зайняти кілька тижнів.

В мене була проблема з отриманням візи до Науру. Там за візи відповідає лише одна людина на всю країну. Адже все населення Науру трохи більше 10 тисяч чоловік. Здавалося б – нікому не потрібний острівець в Океанії! Ну які можуть бути складнощі отримати візу туди? Однак ще не одна віза не давалася мені так важко, як віза до Науру.

Ні, звичайно, у мене були три відмови у відвідуванні Туркменістану, проблеми з робочою візою до Саудівської Аравії й інші важкі візові випадки. Але там було зрозуміло, як зробити так, щоб візу отримати, бо був зворотний зв’язок.

У випадку з Науру були три місяці дзвінків, десятки емейлів. І всі вони залишилися без відповіді. Неначе стукав у порожнечу. Коли до планованої поїздки залишалося 2 тижні, а я все ще не отримав жодної відповіді, у розпачі зробив нестандартний крок. Я написав листа до… дівчини, яка працювала в місцевому супермаркеті і відповідала за міні-готель, де я повинен був зупинитися. Я пообіцяв привезти їй з України найсмачніші шоколадні цукерки, якщо вона допоможе мені вирішити проблему з візою. Дівчина не полінувалася і сходила особисто до відділу еміграції. І о диво! Наступного дня мені прийшов лист про те, що моя віза затверджена, а також рахунок на оплату візового збору.

Крім того, візи потрібні для відвідування залежних територій. І якщо до Нової Каледонії власникам біометричного паспорту вона не потрібна, то для візиту до Воллісу і Футуни потрібно буде отримувати спеціальну французьку візу для заморських територій. Відповідно потрібна американська віза для відвідин Гуама і Сайпана, а новозеландська – для островів Кука і Ніуе.

– І запитання наостанок – які сувеніри можна привести з Океанії?

– Найкращі сувеніри в Океанії можна знайти на Тонга. Там роблять приголомшливі вироби з дерева. Можна купити різьблених китів, десятки видів фігурок, тарілки, намисто, вирізане з мушель.

Дуже непогані сувеніри роблять на Вануату. Обов’язково потрібно купити «виделку людожерів» на Фіджі, бо такі роблять тільки там. А в Папуа Новій Гвінеї, звичайно ж, потрібно придбати всім друзям автентичну «котоку».

Не дивлячись на те, що на багатьох островах туристів практично немає, завжди можна знайти щось особливе, що можна привезти у вигляді сувеніру. На Кірібаті, наприклад, я дивом купив справжній дерев’яний ніж з зубами акули. На Тувалу придбав місцеві поштові марки. А в Науру мені подарували ювілейну медаль на честь незалежності острова.

Фото Костянтин Симоненко