Тур на вікенд. Оксана Гриценко: «Не баріться – раджу обов’язково їхати та милуватися Берліном і його жителями»

Тепер мандрівники можуть долетіти до Берліну за декілька десятків євро та провести там чудовий вікенд. А що саме подивитися у місті, де спробувати місцеве пиво та про нові засоби пересування Берліном, розповіла киянка Оксана Гриценко, яка нещодавно відвідала столицю Німеччини та не уявляє свого життя без подорожей.

– Чому для відпочинку на вікенд був обраний саме Берлін?

– Все дуже просто. Це моя мрія – після довгої перерви знову відвідати це захоплююче і славетне місто. Крім того, я підібрала і особливий час для подорожі – 28 червня день народження в мене, а трохи раніше – 27 червня – у моєї колеги та подруги Вікторії. На ці дні в Україні був додатковий вихідній, тому ми вирішили відсвяткувати наші свята закордоном під час подовженого вікенду.

Додатковою причиною, яка остаточно нас переконала помандрувати до Берліну, став доволі привабливий бюджет подорожі. Після того, як з Києва до Берліну розпочали польоти лоукостери, ціни на квитки доволі суттєво знизилися.

– Яким чином купляли квитки?

– Ми подорожуємо досить часто. Для своїх мандрівок ми моніторимо ціни на квитки на спеціальних сайтах, наприклад, на ресурсі Skyscanner. Приблизно за два-три місяці до нашої подорожі подорож з Києва до Берліну в обидва боки нам могла обійтися у 2,7-2,9 тис. гривень на кожного туриста.

Проте, остаточне рішення про поїздку було прийняте за місяць до дати вильоту. На той момент вартість квитків вже становила 3,7 тис. грн. Крім того, ми заплатили також по 600 гривень за пріоритетну посадку в обидва боки, яка дає можливість перевезення понаднормового місця ручної поклажі. Хоча ми летіли на два з половиною дні, брали з собою додаткові валізки, бо дівчата інакше не вміють. Умови перевезення багажу у лоукостів досить жорсткі – об’єм та вага дуже обмежені. Але, як показала практика, можна мандрувати і просто з рюкзаком, однак в такому разі родичі залишаються без гостинців.

Безпосередньо ми летіли з київського аеропорту «Бориспіль» до берлінського «Шенефельду» авіаперевізником Ryanair. Щоправда, як у нього часто буває, рейс розпочався із затримкою вильоту більше години. Час польоту склав близько 2 годин. Назад ми вирушили на борту лоукостера Wizz Air, але також з «Шенефельду». Проте прибуває рейс до іншого столичного аеропорту – «Київ» ім. І. Сікорського. На цей раз пощастило долетіти без затримки.

Зазвичай ми обираємо перельоти таким чином, щоб якнайбільше часу провести в іншій країні. Тобто плануємо вечірній відліт у п’ятницю після роботи та повернення на Батьківщину у понеділок раненько, щоб з аеропорту відразу вирушити на роботу.

– До самостійної подорожі треба ретельно готуватися. Яким чином склали план, що необхідно подивитися в Берліні? Чи вдалося його дотримуватися?

– Його склала одна з подруг. Вона зазвичай займається плануванням усіх наших поїздок. На кожен день було по декілька місць для відвідування. Усі вони знаходилися у зручній доступності одне від одного, щоб швидко дійти пішки або доїхати громадським транспортом. На жаль, на 100% не вдавалося дотримуватися плану. Але в цьому є і плюс- це ж були маленькі пригоди!

– Що найбільше сподобалося з того, що відвідали у Берліні?

– У кожного з нашої компанії у цьому місті було щось обов’язкове для відвідування. Це такі місця, про які мріялося вже багато часу. Для мене це була Берлінська телевежа та залишки Берлінської стіни, яку я бачила в дитинстві ще не зруйнованою більше 30 років тому.

Квитки на Берлінську телевежу купували онлайн заздалегідь ще з Києва. Вони дають право зайти без черги, але лише на той час, який обрали при купівлі. В разі запізнення квитки анулюються. Німці люблять пунктуальність. Взагалі, я б радила так купувати всі квитки. Окрім того, що це зручно, іноді їх можна придбати зі знижкою.

Однієї з принад Берлінської телевежі є ресторан, що обертається. За столик біля вікна на чотири особи ми заплатили по €25 з людини.

У той же час одну з найбільших прикрас Берліну – Рейхстаг – ми, на жаль, не відвідали, хоча і поблукали біля нього. Для того, щоб потрапити всередину, потрібно зареєструватись онлайн на його сайті, залишивши всі свої дані. На жаль, на дати нашого перебування вільних місць вже не було. Отже порада, якщо плануєте відвідати будівлю парламенту Німеччини, потурбуйтеся про реєстрацію заздалегідь.

А ось до залишків Берлінської стіни ми поїхали з вітерцем, на електросамокатах. Це було дуже зручно та кайфово. Але на них дуже важливо тримати баланс, інакше не уникнути травмування. Пересуватися Берліном комфортно, оскільки скрізь є велосипедні доріжки та ввічливі учасники руху.

Загалом за повні 2 дні ми встигли побачити та частково відвідати такі пам’ятки з нашого списку: Рейхстаг, Берлінський кафедральний собор, Братський поцілунок – відоме графіті з зображеннями керівників СРСР Леоніда Брежнєва та Німецької демократичної республіки Еріха Хонеккера на залишках Берлінської стіни, Чекпоінт Чарлі – контрольно-пропускний пункт, створений після спорудження вище зазначеної стіни, вже згадувану мною Берлінську телевежу, яка є найвищою спорудою Німеччини, Бранденбурзькі ворота – одна з найвідоміших місцевих пам’яток, Александерплац – головна площа столиці цієї країни та Німецьку державну оперу, яка до початку XX століття була Королівською.

Нам сподобалося місто – з його усіма старими, відреставрованими та новими будівлями та пам’ятками. Як на мене, усі вони варті уваги та кожна по-своєму прекрасна. Не баріться – раджу обов’язково їхати та милуватися Берліном і його жителями.

– Оглядали Берлін самостійно чи купували екскурсії?

– Усе залежить від ваших уподобань та коштів. Ми прихильники самостійних екскурсій, тому підготували карту з коротеньким описом ще вдома.

Та все ж таки пораджу, щоб вже точно визначитися, що варто подивитися, а що ні, корисно буде проїхатися на Bus Turistic – це автобуси, які пропонують оглядові екскурсії по Берліну. З їх маршрутами та вартістю слід ознайомитися ще вдома. Ми ж сіли в перший, який нам потрапив на очі, коли вже не було сили пересуватися ногами. Проїхалися половину маршруту, послухали аудіогід, відпочили та визначилися з подальшим маршрутом на залишок дня та на наступний день.

– Крім пам’яток, туристи також часто відвідують різні торгові центри, розважальні центри. Чи були ви там? Чи варто їх відвідувати?

– З торговими центрами в нас не склалося: в суботу вони усі працюють до обіду, а в неділю зачинені взагалі. Цей час німці проводять з родиною. Дуже гарна традиція, я вважаю.

Та крім того, ми ж їхали не шопитися, а пити німецьке пиво. З цим було усе гаразд. Пошукавши в інтернеті відгуки, ми знайшли декілька чудових закладів, де змогли скуштувати смачні німецькі страви та різноманітне пиво. Жодне з цих місць не розчарувало. Ми побували у Haus der 100 Biere, Prater beer garden, Altberliner Weißbierstube, Lindenbräu am Potsdamer Platz та Brauhaus Lemke am Hackeschen Markt.

– Чудово. А чи залишився у вас час ня визначні пам’ятки навколо Берліна?

– Нажаль, цього разу в нас було замало часу для мандрівки за межі міста. Але ми вже плануємо наступну поїздку до Берліну.

– Яким чином організували своє проживання та пересування по місту?

– Найчастіше ми подорожуємо по троє-п’ятеро мандрівників. До Берліну поїхали компанією у чотири дівчини. На Booking.com орендували досить непоганий двозірковий готель. За 3 ночі заплатили близько $400. Готель розташований за 3 зупинки трамваєм від Александерплац.

Досить швидко ми збагнули, що пересуватися містом нашою компанією дешевше і зручніше на таксі. Ми користувалися додатком Uber, замовляючи автомобілі представницького класу з кондиціонером. Останнє було дуже важливо, адже ми перебували в Берліні в дні аномальної спеки, коли температура повітря досягала +39 С.

Якщо ж турист хоче обрати для пересування громадський транспорт, то найкраще купити проїзний квиток, який діє на усі види транспорту на 1 чи декілька днів.

Цікаво, що в середньому одна поїздка на таксі нам обходилася в €2-2,5 на кожного з нас. А ось проїзний коштує приблизно €7.

Також по Берліну цікаво пересуватися на велосипедах, які можна брати в оренду. А нещодавно у місті з’явилися електросамокати, які також можна взяти на прокат. Це дуже зручний транспорт, щоб дістатися будь-якої пам’ятки, або ж просто проїхатися містом.

Для оренди електросамокату необхідно скачати додаток, прив’язати платіжну картку та хоча би мінімально знати англійську. Я не відразу розібралася що й до чого. Як наслідок, за мій рахунок більше години катався інший турист, а я лише оплатила цю поїздку у €10. Отже будьте пильними та уважними.

– Ви вже трохи згадали про місцеві ресторани. А можете дати пораду відносно того де краще харчуватися та що обов’язково варто спробувати в Берліні?

– Цього разу нам не вдалося покуштувати вуличної їжі такої, як відомі німецькі ковбаски. Ми переважно харчувалися там же, де смакували пиво. Як правило, нас пригощали дуже смачно, подаючи великі порції. Ми замовляли свине коліно (рулька), ковбаски, гарніри та салати. Рахунок на одного туриста складав близько €15-20.

У Берліні скрізь привітні уважні офіціанти, які, крім німецької, розмовляють англійською, а подекуди й російською.

Також в Берліні багато арабських ресторанчиків, що працюють до пізньої години, а, можливо, і цілодобово. В них можна від пуза наїстися за €4-5.

– І наостанок – що варто привезти з Берліна на пам’ять?

– Я для себе відкрила світлофорного чоловічка ампельменхена. Існують цілі сувенірні магазини, присвячені йому. Там продаються значки, одяг, посуд, канцелярія з цим смішним та незвичним для нас героєм.

Фото Оксани Гриценко і Альони Терещенко